- конфлікт
- [коунфл’і/кт]
-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
конфлікт
Смотреть что такое "конфлікт" в других словарях:
конфлікт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
конфлікт — у, ч. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. || Ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички. || Суперечність, сутичка, покладена в основу сюжету художнього твору.… … Український тлумачний словник
конфліктний — прикметник … Орфографічний словник української мови
конфліктність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конфліктогенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
конфліктологія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конфліктувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
конфліктний — а, е. Стос. до конфлікту. Конфліктна справа. || В основу сюжету якого покладено гострий конфлікт. Конфліктний твір. || Признач. для розгляду конфлікту … Український тлумачний словник
конфлікт-реакція — ї, ж. Реактивний стан, який виникає внаслідок психічного або ситуаційного конфлікту … Український тлумачний словник
конфліктність — ності, ж. Абстр. ім. до конфліктний … Український тлумачний словник
конфліктно — Присл. до конфлікт … Український тлумачний словник
